- припікання
- —————————————————————————————припіка́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
припікання — я, с. Дія за знач. припікати … Український тлумачний словник
припікальний — а, е. Признач. для припікання … Український тлумачний словник
припічка — и, ж. Збільшення ваги хліба після випікання порівняно з вагою затраченого борошна … Український тлумачний словник
гальванокаустика — и, ж. Метод припікання живих тканин за допомогою спеціальних наконечників, які розжарюються … Український тлумачний словник
гальванокаутер — а, ч. Металевий наконечник, через який проходить електричний струм, для припікання живих тканин організму … Український тлумачний словник
електрокоагуляція — ї, ж. 1) Коагуляція, що здійснюється шляхом електролізу з використанням розчинних сталевих і алюмінієвих анодів. 2) Припікання тканини електричним струмом із метою знищення хворобливого утворення … Український тлумачний словник
ігніпунктура — и, ж. Те саме, що припікання … Український тлумачний словник
термокаустика — и, ж. 1) Припікання розпеченим залізом або електричним термокаутером. 2) Розрізання тканин за допомогою термокаутера або електричного ножа … Український тлумачний словник
термокаутер — а, ч., мед. Інструмент для припікання (каутеризації) … Український тлумачний словник
підпікатися — а/ється, недок., підпекти/ся, ече/ться, док., розм. 1) Добре прижарюватися або пектися, припікатися злегка чи додатково. 2) Псуватися від надмірного випікання … Український тлумачний словник